Кабінет фізики

                                                                                            МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ 1 НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ

20.07.2004                                                        № 601

Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (651-14), з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів

НАКАЗУЮ:

І. Затвердити Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розмістити на сайті міністерства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Огнев'юка.

Міністр                                                                В.Г.Кремень

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України . 20.07.2004 № 601

ПОЛОЖЕННЯ

про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

(витяг)

1. Загальні положення

Положення про навчальні кабінети (далі — кабінети) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (651-14) та інших зако­нодавчих актів України.

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у за­гальноосвітніх навчальних закладах.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного осна­щення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — заклади) незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним на­вчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів

2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації  навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24 (24-2004-п).

2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

— організації індивідуального та диференційованого навчання;

— реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

— забезпечення в старшій школі профільного і поглибле­ного навчання;

— організації роботи гуртків та факультативів;

— проведення засідань шкільних методичних об'єднань;

— індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення ста­ну готовності їх до проведення занять.

2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування,

утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від І4.08.2001 № 63 (У0063588-01) (далі -ДСанПіН 5.5.2.008-01). та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

3. Типи навчальних кабінетів

3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:

— визначення предметної специфіки;           

— розміщення кабінетів;

— оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабі­нетів.

3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:

— кабінети з окремих предметів;

— комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — класна кімната з набором на­вчально-методичної інформації

та матеріально-технічного забезпечення яли для декількох предметів.

3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці і лабораторними приміщеннями, то прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.

Лабораторні приміщення по­винні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.

3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання спорідне­них предметів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад, хімії та біології, фізики та астрономії, біології та природо­знавства, правознавства та історії, мови та літератури  тощо;

3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслуговуючих видів праці і комбіно­вані кабінети розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних приміщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.

3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з  допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуго­вується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).

3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.8.

3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розміщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5—9-х класів, для 10—12-х класів — на іншому (в іншому блоці або секції).

Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4 — не вище  третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.29.

3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.

4. Матеріально-технічне забез­печення навчальних кабінетів

4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призна­чення для загальноосвітніх навчальних закладів.

4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях мають відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (У0063588-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи встановлюються шкільні меблі: парти, одно-двомісні учнівські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології — спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, б ростовими групами).

Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1 група) — лінія оранжевого кольору, 115—130 см (2 група) — фіолетового, 130— 145 см (3 група) — жовтого, 146—160 см (4 група) — червоного, 161—175 см (5 група) — зеленого і більше 175 см (6 група) — блакитного.

Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01 (¥0063588-01).

У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінія для визначення учням необхідного розміру меблів (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (У0063588-01).

4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препара­торською частиною-висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів.До демонстраційної частини стола (висотою 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.

4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і дже­рел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму

( з фазною напругою 127 В або 220 В) постійного  струму з напругою від 0 до  100В. 

У лаборантській встановлюється  центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, і випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).

До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний [ електричний струм (до 42 В).

4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді. ;   Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять . робочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.На окремих робочих площах і залежно від специфіки предмета може бути:

  — накреслено графічну сітку для побудови графіків-у кабінетах математики і фізики.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчаль­но-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті-білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки обладнуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних  реактивів, рукомийником. столом для підготовки дослідів, приладів  і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя то лаборанта, столом із пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо у залежності від розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.

Посуд для збереження реак­тивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися.

Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно під їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі та органічні речовини, кислоти).

На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з надписом «Отрута», з горючими — етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику — «Вогненебезпечно!».

4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються з інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою (додаток 1).

4.10. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що ви­трачаються у процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо) заносяться до матеріаль­ної книги (додаток 2).

4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені:

-аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги;

— первинними засобами пожежегасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для за­кладів, установ і організацій системи освіти України (0800-98).

4.13 Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920 Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти Ук­раїни і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70 (г0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17. 12.98 за № 800/3240 (зі змінами і доповненнями).

5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів

5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмета, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у кабінеті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.

5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-на­очних посібників, навчального обладнання, розподілених за те­мами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5.4. У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях трудового навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція .і журнали ввідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

5.5 Додатково кабінети можуть бути оснащені:

— підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

— фаховими журналами;

— інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки ' України;

—             бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної. довідково-інформаційної і методичної літератури;

— матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;

— інструкціями з виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;

— краєзнавчими матеріалами;

— інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів на­вчання.

6. Оформлення навчальних кабінетів

6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний надпис на табличці з назвою ка­бінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії», «Кабінет інформатики та інформаційно-комуніка­ційних технологій навчання» тощо.

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початкової школи, наприклад «1-А клас».

6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного і характеру.

     6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать;

—             державна символіка;

 —  інструкція з безпеки праці  та пожежної безпеки, правила

роботи в кабінеті;

   — портрети видатних учених,письменників,композиторів;

  — таблиці сталих величин,  основних формул;

— еволюція органічного світу та його класифікація;

— таблиця періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва, електрохімічний ряд напруг металів. розчинність солей, основ і кислот:

—  системи вимірювання фізичних  одиниць;

— політична карта світу, політико-адміністративна карта України. фізична карта України тощо.

6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, колекції, муляжі тощо.

6.6. До експозицій змінного характеру належать:

— виставка кращих робіт учнів;

— матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, дер­жавної атестації;

— додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема про життєвий і твор­чий шлях письменників, учених, висвітлення поточних подій у нашій країні та за її межами;

— матеріали краєзнавчого характеру;

— результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;

— результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.

6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.

6.У. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами або психрометрами.

7. Керівництво навчальним кабінетом

7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому навчальному закладу.

7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

7.3. До обов'язків завідувача кабінету належать;

— складання перспективного плану оснащення кабінету;

— забезпечення умов для проведення уроків;

— сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

— систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;

— забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, по­рядку тощо;

— систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списан­ня матеріальних цінностей;

— керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної  допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.

7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) завідувача кабінету (майстерні) загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється згідно з наказом МОіН України від 29.03.2001 № 161 (zОЗОЗ-01), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за № 303/5494.

7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (заку­півля і встановлення нового складного обладнання) — з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

У відповідності до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закла­ду, затвердженого наказом МОіН України від 05.02.2001 № 45 (20146-01) і зареєстрованого в . Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за № 146/5337 і в межах. що належать до компетенції піклувальної  ради, робота  і матеріально – технічне  оснащення навчальних кабінетів  контролю­ються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвітнього навчального  закладу.

7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу приміщення кабінетів можуть  використовуватись для проведення  уроків з інших  предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників,  посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.

7.8.  До обов’язків лаборанта  належить:

— систематичне удосконалення своїх знань, практичних  умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмета;

— забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;

— сприяння справності навчального обладнання;

—             збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги;

— утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпечення безпеки під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт, фізичного практикуму;

— дотримання вимог правил пожежної безпеки;

— допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з навчального предмета;

— щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотримання вимог з техніки безпе­ки під час закриття кранів для води, вимикання струму на розподільному щиту, освітлення, нагрівальних приладів, миття лабораторного посуду тощо.

Перший заст. директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти                                            Я.П.Корнієнко

Додаток 1 до п. 4.9 розділу 4 Положення

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН У СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних МО, кафедр пропонуємо матеріали, що можуть стати у пригоді під час оформлення кабінетів української мови та літерату­ри, математики, фізики та астрономії, хімії, історії та пра­вознавства, іноземних мов, початкових класів, природ­ничих дисциплін, зарубіжної літератури, естетики.

Кабінет — це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. У ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.

Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання, проведення практичних робіт, організації роботи з підручниками, доку­ментами, довідниками, дидактичним матеріалом.

Вся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу.

Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами і підручниками, програмами факультативних занять та планами позакласної роботи,

Вивіска навчального кабінету

№ кабінету Назва кабінету Завідувач кабінету, категорія, звання

І. Організація роботи кабінету та керівництво ним

Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів школи.

Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнання кабінету. До обов'язків завідувача кабінету входить:

• планування (складає перспективний план і регламент роботи на рік, що обговорюються      на засіданні методичного об'єднання вчителів і затверджуються директором школи);

• забезпечення безумовного виконання учня­ми і вчителями встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та гігієни,  правил зберігання та використання отруйних і небезпечних речовин, протипожежної без­пеки, а також правил поведінки учнів на уро­ках, перервах та в позаурочний час;

• керування роботою лаборанта, надання йому

практичної допомоги.

План роботи кабінету передбачає;

• поповнення кабінету наочними посібниками, а також саморобним обладнанням;

• організацію навчальної роботи кабінету: про­ведення тематичних атестацій, лабораторних робіт, практикумів;

• раціональне використання наявного в кабі­неті обладнання;

• проведення заходів, спрямованих на підви­щення знань учнів з цього предмета;

• організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних ве­чорів, шкільних олімпіад з предметів);

• організацію навчально-методичної роботи вчителів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і впро­вадження передового досвіду;

• організацію виготовлення саморобних при­ладів з предмета, виставок учнівської твор­чості.

При кабінеті створюється актив учнів, який до­помагає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.

II. Розміщення і зберігання навчального обладнання та підготовка його до використання на уроках

Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання та обладнання для лабора­торних робіт зберігається окремо. Прилади загального призначення виділяються в окремий розділ.

Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.

Для однотипних приладів і роздавального матеріалу використовуються лотки, укладки.

Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках. Географічні та історичні карти зберіга­ються підвішеними.

Прилади для лабораторних робіт, матеріали, реактиви зберігаються в лотках і боксах, як правило, за комплектами приладів однієї назви. Місця для зберігання нумеруються і позначаються відповідними написами. До лотків і боксів кріпляться відповідні етикетки.

Усе майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.

Облік та списання непридатного обладнання, приладів, реактивів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.

Кабінети мають бути оснащені:

  • комплектом навчального обладнання з фаху кабінету і комплектом навчально-методич­них посібників для вчителів;

• комплектом технічних засобів навчання та пристроями для їх використання;

• тематичною картотекою навчального обладнання;

• картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;

• бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, під­ручниками, збірниками задач, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі з предмета;

• картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями для виконання лабораторних і прак­тичних робіт, дослідів, спостережень;

• картотекою завдань для здійснення індивідуального підходу до навчання, організації са­мостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тематичних атестацій;

• інструкцією з техніки безпеки (кабінети хімії, фізики,

інформатики, біології, майстерні, спортивний зал);

• приладами і посібниками, виготовленими учнями;

• інструментами і матеріалами для виготовлення приладів, посібників, діючих моделей;

• протипожежним інвентарем, аптечкою;

• інвентарною книгою.

Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах

У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, моделей тощо.

Представляються портрети видатних учених, поетів, письменників, першовідкривачів, історичних діячів залежно від фаху кабінету, а також довідкові матеріали про них.

Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники та моделі, виготовлені учнями, стінні газе­ти, поради з підготовки до тематичних, підсумкової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.

III. Обладнання робочого місця вчителя

У кожному кабінеті робоче місце вчителя обладнується робочим столом. У біологічному, фізичному, хімічному кабінетах додатково встановлю­ється демонстраційний стіл. Він складається з двох частин: демонстративної та препаративної. Препаративну частину можна використовувати як робочий стіл вчителя. На демонстраційній частині стола, яка встановлюється на підвищенні, проводять­ся роботи з підготовки дослідів.

Якщо підвищення демонстраційного стола від­сутнє, то обов'язково використовується невелика підставка (мікродемонстраційний предметний столик). До демонстраційної частини стола підводить­ся вода та електричний струм (36 V).

Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з феромагнітного матеріалу. У кабінетах математики, фізики, хімії на одну частину дошки бажано нанести тонкими лініями сітку для креслення графіків. На ній мають бути тримачі для таблиць. Під дош­кою або біля неї потрібно підвісити панель з креслярськими інструментами. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається.

IV. Робоче місце учня

Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог. Так, робочі місця в хімічному, біологічному, фізичному кабінетах можуть бути як двомісними, так і одномісними. Одномісні виготовляються за індивідуальним про­ектом. У кабінеті фізики від розподільного щита до робочих столів проводиться електричний струм (36 V) та встановлюються електричні розетки.

V. Обладнання лаборантських

Лаборантська кабінетів оснащується шафами або стелажами для зберігання приладів, матеріа­лів, посуду, моделей, діатеки, фонотеки тощо; ящиками для зберігання таблиць, схем та інших наоч­них посібників; письмовим столом для вчителя;

препараторським (лабораторним) столом для під­готовки обладнання і дослідів до уроків, настрою­вання приладів та пристроїв; набором слюсарного і столярного інструменту; шафою або поличкою для бібліотечки кабінету. До лаборантської підводять електричний струм, воду, встановлюють водовідвід. У хімічному кабінеті встановлюється витяжна шафа між кабінетом і лабораторією.

Лаборанта в кабінети з природничих предметів, фізики призначає директор школи з числа осіб, які мають добру підготовку з предмета. Він є помічником завідувача кабінету і безпосередньо йому підпорядковується.

Робота, яку виконує лаборант, відповідає плану роботи кабінету, проходить під безпосереднім керівництвом завідувача.

Обов'язки лаборанта.

• Несе відповідальність перед завідувачем кабінету за правильне використання й зберігання обладнання, приладів, посуду, хімічних реактивів і матеріалів.

• Забезпечує в приміщеннях кабінету чистоту повітря, чистоту й порядок розміщення об­ладнання, приладів і наочних посібників, справності та ремонту навчальних приладів, таблиць; збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої до­помоги та вміння надати першу допомогу у разі нещасного випадку.

• Веде під керівництвом завідувача кабінету інвентаризаційні записи.

• Забезпечує роботу всіх приладів, повну без­пеку їх використання під час виконання ла­бораторних та практичних робіт.

• Допомагає вчителеві у проведенні дослідів, лабораторних робіт, фронтального експери­менту і робіт практикуму; у проведенні позаурочної роботи з предмета.

• Щоденно наводить загальний порядок в кабінеті після закінчення навчальних занять з ви­конанням вимог техніки безпеки.

VII. Обладнання навчальних кабінетів

• Державні документи про освіту, навчальні програми, програми факультативних занять, гуртків, спецкурсів, курсів за вибором.

• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета.

• Графік проведення тематичних атестацій.

• Методична література для вчителів та методичні листи, рекомендації райметодкабінету, інституту післядипломної педагогічної освіти, навчально-методичного центру, передового педагогічного досвіду з методики прове­дення уроків, рекомендації з питань впровадження нових навчальних технологій.

• Матеріали періодичної преси, журнали, роздаткова література для учнів.

« Картотека наявних у кабінеті матеріалів, ін­вентарна книга, діатека навчальних діафіль­мів, діапозитивів.

 У кабінеті фізики та астрономії мають бути:

• комплект навчального обладнання з фізики та астрономії і комплект навчально-методич­них посібників для вчителів;

• комплект технічних засобів навчання та пристрої для їх використання;

• астрономічний куточок;

• тематична картотека навчального обладнання;

• картотека аудіовізуальних засобів, відеотека, картотека навчальних комп'ютерних прог­рам;

• бібліотечка науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, під­ручники, збірники задач, журнали, необхідні в навчально-виховній роботі з фізики і астро­номії;

• картотека дидактичних матеріалів, інструкції для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;

• картотека завдань для здійснення індивідуального підходу у навчанні, організації само­стійної роботи учнів, проведення контрольних робіт;

• прилади і посібники, виготовлені учнями;

• інструменти і матеріали для виготовлення приладів, посібників, діючих моделей;

• протипожежний інвентар, аптечка (див. серію «Фізика для фізиків», № 4, 2002 р., п. 4.1.8, п. 4.5.2);

• інструкція з техніки безпеки (див. серію «Фізика для фізиків», № 1, 2002 р.).

П А С П О Р Т  

кабінету фізики

 Місто (село)________________________           Район ____________________

Школа _______________________________________________________________

Адреса школи _________________________________________________________

Телефон ____________________

Завідуючий кабінетом __________________________________________________

Дата складення паспорту  ___________________

Санітарно-гігієнічні  показники приміщення кабінету

Найменування показника	Так	Ні
Площа кабінету, не менше норми
Освітлення  кабінету, не менше норми:     (додаток 1.)                                                                                 штучне природне
Режим провітрювання
Водопостачання
Наявність штор на вікнах
Медична аптечка
Разом

Показники організації робочих місць вчителя і  учнів

Найменування показника	Так	Ні
Наявність демонстраційного столу
Наявність щита керування електропостачанням
Наявність проекційного екрану
Наявність стола вчителя
Учнівські столи і стільці однакового розміру
Учнівські столи і стільці трьох  розмірів
Разом

 

Обладнання кабінету ТЗН

Види навчального обладнання	Менше 25%	Від 25% до50%	Від 50% до 70%	Від75% до 100%
Екранно-звукові ЗН
Технічні ЗН
Друковані посібники
Разом

Обладнання кабінету навчальним обладнанням (Перелік  додаток  )

Види навчального обладнання	Менше 25%	Від 25% до 50%	Від 50% до 70%	Від 75% до 100%
ФІЗИКА .Обладнання    загального призначення
МЕХАНІКА. Демонстраційне обладнання
Прилади та пристосування для фронтальних експериментів, лабораторних робіт та фізичного  практикуму
Молекулярна фізика та теплота Демонстраційне обладнання
Прилади та пристосування для фронтальних експериментів, лабораторних робіт та фізичному практикуму
ЕЛЕКТРИКА ТА МАГНЕТИЗМ Демонстраційне обладнання
Прилади та пристосування для фронтальних експериментів, лабораторних робіт та фізичного практикуму
ОПТИКА ТА БУДОВА АТОМА Демонстраційне обладнання
Прилади та пристосування  для фронтальних експериментів, лабораторних робіт та фізичного практикуму
МОДЕЛІ
ТАБЛИЦІ
Комп’ютерні  програми навчального  призначення
Разом

 

Показник розташування і зберігання навчального обладнання

Найменування показника	Так	Ні
В лаборантській є шафи для зберігання демонстраційного обладнання
Демонстраційне обладнання розміщене у шафах по розділам курсу фізики
В класі – лабораторії розміщені шафи для зберігання лабораторного обладнання
Лабораторне обладнання укомплектоване у вигляді наборів з однакових виробів чи тематичних комплектів
Змінні таблиці зберігаються в шухлядах
Змінні таблиці  наклеєні на картон
Екранно-звукові ЗН зберігаються в упаковках і лотках
Разом

Показник оформлення кабінету

Найменування показника	Так	Ні
Міжнародна система одиниць “СІ”
Портрети видатних фізиків
Стенди для змінних матеріалів
Разом

 

Показник самообладнання кабінету

Найменування показника	Так	Ні
Саморобні прилади
Саморобні дидактичні матеріали
Разом

Показник обладнання кабінету новими технічними засобами

Найменування показника	Так	Ні
Комп’ютер
Відеопроектор
Автоматизоване робоче місце вчителя
Інтерактивна дошка
Разом

Показники безпеки життєдіяльності

Найменування показника	Так	Ні
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА:  Електропостачання, відповідає вимогам електробезпеки
Наявність засобів захисту від ураження електрострумом
Оснащення  робочих місць учнів електронапругою        до 42В
Наявність розподільчого щита, його технічний стан
Проведення електротехнічних вимірів опору заземлюючого пристрою
Наявність ІНСТРУКЦІЙ  з правил безпеки для учнів:                   Загальна інструкція для кабінету фізики
Інструкція  з пожежної безпеки
Інструкція з електробезпеки
Інструкція з надання долікарської допомоги
Комплект інструкцій для лабораторно -                 практичних робіт
Журнал реєстрації інструктажів з учнями     (встановленої форми)
П Р А В И Л А  безпеки під час проведення навчально-виховного   процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів Д Н А О П   9.2.30 - 1.04 - 98
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Наявність первинних засобів пожежегасіння
Пам’ятка з пожежної безпеки
План евакуації учнів на випадок пожежі
Куточок з охорони праці.
АКТ-ДОЗВІЛ на проведення занять

Висновок:  1. Кабінет відповідає встановленим нормам (200 і більше  балів)

                    2. Кабінет відповідає встановленим нормам за умови (125-200балів)

                    3. Кабінет не відповідає встановленим нормам   ( 0-100 балів)

Примітка: по кожному показнику встановлюється від 1 до 5 балів (Так)

                                                                                                    0 балів (Ні)

Не допускається відсутність інструкцій з правил безпеки для учнів.

Розділ  Показники безпеки життєдіяльності  повинен набрати  не менше 

(80 балів)

                                                                                                                                                                                                               

                                                                           З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

                                                                             Наказ вiд ________ № ____

                                                                           _________________________

                                                                                "___"____________ _____р.

I Н С Т Р У К Ц I Я    №

з надання першої (долiкарської) медичної допомоги  потерпiлим в   кабiнетi фізики

    Пiд час проведення практичних, лабораторних робiт у кабiнетi фізики можливi такi нещаснi випадки:

-         ураження електрострумом;

-         травми від падаючих, відлітаючих предметів 

    -     отруєння;

    -      хiмiчнi i термiчнi опiки;

-           ураження осколками скла ;

           Слiд пам'ятати, що чим швидше буде надано допомогу потерпiлому,  тим менше буде негативних наслiдкiв. У разi необхiдностi потрiбно  негайно викликати швидку допомогу.

  У кабiнетi (лабораторiї) фізики  повинна бути аптечка з набором  медикаментiв, перев'язувальних засобiв i приладдя, основний перелiк  якого наведено нижче, а також цiєї iнструкцiї щодо надання першої  медичної допомоги.

Перелiк

медикаментiв, перев'язувальних засобiв i приладдя

для аптечки кабiнету (лабораторiї) фізики

    1. Бинт стерильний i нестерильний                                        - по 1 шт.

    2. Серветки стерильнi                                                               - 1 уп.

    3. Вата гiгроскопiчна (у банцi з притертою пробкою)          - 50 г

    4. Спирт етиловий                                                                     - 30-50 мл

    5. Мазь вiд опiкiв (з анестезином тощо)                                 - 1 уп.

    6. Калiй перманганат                                                                - 15-20 г

    7. Розчин йоду спиртовий                                                        - 1 фл.

    8. Розчин борної кислоти 5 % спиртовий                               - 1 фл.

    9. Розчин оцтової кислоти 2 %                                                 - 100-150 мл

   10. Розчин амiаку 10 %                                                             - 1 фл.

   11. Валiдол                                                                                 - 1 уп.

   12. Вазелин борний                                                                   - 1 уп.

   13. Розчин перекису водню 3 %                                               - 50 мл

   14. Активоване вугiлля в таблетках                                         - 4 уп.

   15. Натрiй сульфацил 30 % у тюбиках по 1,5 мл                    - 5 шт.

   16. Сода питна                                                                            - 1 пачка

   17. Ножицi медичнi                                                                    - 1 шт.

   18. Пiнцет                                                                                    - 1 шт.

   19. Клей БФ-6 (або лейкопластир)                                            - 25 мл (3 п.)

   20. Джгут                                                                                      - 1 шт.

Комплектування аптечки роблять за погодженням з персоналом  медпункту  закладу.

Вiдповiдальнiсть за наявнiсть медикаментiв, перев'язувальних  засобiв, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта  кабiнету , а за його відсутності на вчителя.

Контроль за станом аптечки здiйснює персонал медпункту.

1. ПЕРША ДОПОМОГА В РАЗI ОТРУЄННЯ

1.1. Отруєння карбон (II) оксидом.

        Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний бiль,  слабкiсть, блювання, шум у вухах, судороги i непритомнiсть.

        Перша допомога: негайно вивести потерпiлого на свiже повiтря,  звiльнити вiд одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень  (чистий або з добавкою вуглекислоти (СО2) з об'ємною часткою 5 %).  Потерпiлого потрiбно тримати в теплi, зiгрiвати грiлками або теплими  компресами до рук i нiг. У разi потреби робити штучне дихання до  прибуття лiкаря.

1.2. Отруєння дигiдрогенсульфiдом.

     

  Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний бiль, нудота,  загальна слабкiсть. У деяких випадках може настати раптова смерть  унаслiдок ураження дихальних шляхiв.

       

Перша допомога: треба забезпечити потерпiлому доступ свiжого  повiтря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з об'ємною  часткою 5 - 7 %.

1.3. Отруєння оксидами нiтрогену.

       

Ознаки отруєння: оксиди нiтрогену насамперед дiють на слизову  оболонку i дихальнi шляхи, потiм зумовлюють подразнення очей, сухiсть  у горлi, кашель, iнодi нудоту i блювання. Отруєння оксидами нiтрогену  особливо небезпечне для осiб, якi страждають на серцевi захворювання.

      

 Перша допомога: потерпiлому дати дихати чистим киснем. У  зв'язку з можливим набряком легень i порушенням кровообiгу слiд  уникати всяких рухiв, потрiбен повний спокiй. Не допускати охолодження  тiла.

1.4. Отруєння хлором.

Ознаки отруєння: подразнення верхнiх дихальних шляхiв, при  тривалiй дiї кашель посилюється i може завершитися спазмом  окремих  дiлянок дихальних шляхiв, а потiм припиняється дихання. Навiть при  короткочаснiй дiї хлору треба остерiгатися гострого набряку легень.

      

 Перша допомога: негайно вивести потерпiлого на свiже повiтря,  звiльнити вiд одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем або  вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити  суспензiю магнiй оксиду ( 10 г на склянку води ). Покласти до рук i  нiг потерпiлого теплi компреси.

1.5. Отруєння сульфур (IV) оксидом.

        Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель i  чхання.

        Перша допомога: потерпiлого вивести на свiже повiтря, дати  вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати iнгаляцiю  розчином питної соди з масовою часткою натрiй гiдрокарбонату 2 %.

1.6. Отруєння амонiаком.

        Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча i  запалення очей, сильний кашель, жар у горлi. Крiм того, у  потерпiлого  з'являються нудота i приступи задухи.

        Перша допомога: -при отруєннi через вживання рiдини з  амонiаком дати випити велику кiлькiсть води з додаванням до неї  оцтової кислоти, викликати блювання, дати молока, яєчний бiлок;

                                         -при  отруєннi внаслiдок вдихання амонiаку  вивести потерпiлого на свiже повiтря, дати вдихати з ватки пару  розведеної оцтової кислоти.

1.7. Отруєння органiчними рiдинами.

При потрапляннi в органiзм через травний тракт отруйних органiчних  рiдин: ацетон, формалiн, метиловий, амiловий спирти, анiлiн тощо,  необхiдно викликати блювання, а потiм дати молока i яєчний бiлок.

1.8. При отруєннях в iнших випадках необхiдно:

- при отруєннi карбон дисульфiдом: потерпiлого вивести на свiже  повiтря, давати вдихати нашатирний спирт, дати валiдол, напоїти мiцним  солодким чаєм;

- при отруєннi натрiй фторидом: створити потерпiлому повний  спокiй, поїти молоком з яєчним бiлком або дати вапнистої води;

- при отруєннi сульфатною кислотою: дати проковтнути шматочок  льоду i покласти лiд на живiт, прополоскати рот розчином калiй  перманганату з масовою часткою за речовиною 2 %, молоко, яєчний бiлок,  розчин крохмалю.

2. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПIКАХ

Пiд час роботи в кабiнетi (лабораторiї) фізики   iмовiрними  є термiчнi

i хiмiчнi опiки.

2.1. При термiчних опiках першого ступеня уражене мiсце обробляють  етиловим спиртом, пiсля чого накладають суху стерильну пов'язку або  чисту тканину i звертаються до дерматолога. Нi в якому разi не можна  проколювати пухир, змочувати мiсця опiкiв водою, припiкати їх розчином  калiй перманганату, брилiантової зеленi, розчином йоду, застосовувати  "народнi засоби", рiзнi олiї, вазелин, бо вони тiльки пiдсилюють  опiки, сповiльнюють загоєння ран. При важких опiках необхiдно негайно  вiдправити потерпiлого до лiкувального закладу.

2.2. У разi хiмiчних опiкiв уражену дiлянку шкiри треба промити  великою кiлькiстю прохолодної води протягом 15 - 20 хв, забороняється  обробляти обпеченi мiсця ватним тампоном; потiм промивають розчином  питної соди з масовою часткою натрiй гiдрокарбонату 2 % (при попаданнi  кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками  за речовинами 1 - 2 % (при попаданнi лугу), ополоскують водою i  накладають марлеву пов'язку з риванолем або фурацилiном.

2.3. При опiках пiд час роботи з металiчним натрiєм, а також  фосфором необхiдно ватним тампоном зняти з поверхнi шкiри цi речовини,  а потiм промити великою кiлькiстю води.

3. ПЕРША   ДОПОМОГА   ПРИ   ОПIКАХ   ОЧЕЙ

3.1. При потрапляннi в око будь-якої хiмiчної рiдини необхiдно  ретельно промити його великою кiлькiстю води.

Опiки очей пiд час роботи в кабiнетi хiмiї найчастiше  спричиняються  кислотами i лугами. При опiках кислотою безпосередньо  пiсля опiку видно дiлянку i ступiнь ураження. Спостерiгається  почервонiння, у важчих випадках - омертвiння тканини, а далi ­­­вiдторгнення омертвiлої тканини.

При опiках лугом не завжди видно вiдразу важкiсть ураження.  Спостерiгається почервонiння кон'юктиви, зблiднення рогiвки, хворi не  завжди звертаються до лiкаря. Проте через 1 - 2 днi стан погiршується,  рогiвка мутнiє i людина може втратити зiр. Усе це трапляється  внаслiдок того, що при опiках кислота безпосередньо пошкоджує тканини,  до яких дотикається. А луг просочується мiж клiтинами i спричиняє  руйнiвну дiю на саму тканину.

3.2. При потрапляннi в око кислоти найкраще вiдразу промити його  чистою проточною водою, а потiм накласти ватний тампон, змочений  розчином натрiй гiдрокарбонату з масовою часкою 3 % .

3.3. Промивати очi при потрапляннi лугу слiд водою, а пiсля цього  розчином  боратної кислоти з масовою часткою 2 % (1 чайна ложка  боратної кислоти на склянку води). Пiсля останнього ополоскування очей  чистою водою пiд повiки вводять 2 - 3 краплi альбуциду з масовою  часткою розчиненої речовини 30 % .

3.4. Промивати очi пiсля опiку необхiдно ретельно протягом 20 -30  хв., а потiм обов'язково звернутися до лiкаря.

 4. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ

4.1. Той, хто надає допомогу при пораненнi, повинен з милом помити  руки, а якщо це неможливо - змастити пальцi йодною настоянкою.  Доторкуватися до рани навiть вимитими руками не дозволяється. Не  дозволяється обмивати рану водою.

4.2. При незначних порiзах рану обробляють йодною настоянкою i  накладають марлеву пов'язку, яка захищає органiзм вiд мiкробiв i  сприяє швидкому зсiданню кровi.

4.3. При пораненнi склом або iншим предметом рану промивають  великою кiлькiстю  дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим  спиртом; виймають осколки скла i знову промивають рану спиртом. Якщо  рана забруднена, бруд видаляється тiльки навкруги, але нi в якому разi  не з глибинних шарiв рани. Шкiру навколо рани обробляють йодною  настоянкою або розчином брилiантової зеленi, перев'язують i  звертаються до медпункту.

4.4. При серйозному порiзi й сильнiй кровотечi необхiдно накласти  джгут вище рани, накрити рану стерильною марлею i негайно викликати  лiкаря.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НЕЩАСНОМУ ВИПАДКУ

Більш за все при нещасних випадках бувають поранення, розтягнення, забої, ураження електрострумом, переломи, теплові удари, обмороження, опіки, утоплення.

Заходи першої допомоги: тимчасова зупинка кровотечі, перев’язування ран або опіків, накладання шин на місце перелому кісток, штучне дихання.

 Забої та розтягнення часто трапляються на голіностопних суглобах, в результаті чого вони напухають, а іноді виступає синець. На хворе місце кладуть холодний компрес або кригу. Суглоб забинтовують, щоб не було рухомості.

При ураженні електрострумом потерпілого звільняють від подальшого контакту із струмопровідною частиною електрообладнання шляхом відключення установки. Якщо поблизу відсутній струмовимикаючий пристрій, необхідно відтягнути потерпілого, взявшись за кінці одягу рукою в гумовій рукавиці або ставши на сухі дошки, відкинути довгою палицею провід, який упав на нього. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно попередити його падіння після звільнення від струму. Можна провід перерубати сокирою. Якщо в потерпілого розладилось серцебиття, дихання необхідно негайно приступити до штучного дихання та непрямого масажу серця до прибуття лікаря. Штучне дихання виконують трьома способами.

Перший спосіб: потерпілого кладуть на спину. Під спину кладуть туго згорнуту одежу (або інше), а під голову м’яку підстилку. Через марлю пальцями витягують язик потерпілого і тримають в такому положенні. Потім той, хто надає допомогу стає в головах потерпілого на коліна, бере потерпілого за руки нижче ліктів і на рахунок «раз-два» закидає їх за голову, на рахунок «три - чотири» притискує руки до боків, натискуючи при цьому на грудну клітку.

Другий спосіб: Його застосовують тоді, коли в потерпілого пошкоджені кістки рук.

Потерпілого кладуть на живіт, а руки витягують уздовж тіла вперед. Той, хто надає допомогу, стає на коліна так, щоб ноги потерпілого знаходилися між його ніг, а руки - на рівні грудної клітки потерпілого, на рахунок «раз-два» натискує на грудну клітку потерпілого, на рахунок «три-чотири» перестає натискувати.

При першому і другому способах вказані вище рухи необхідно повторювати 16-18 раз за хвилину.

Третій спосіб: «рот в рот», «рот в ніс». Цей спосіб самий ефективний. Потерпілого кладуть на спину. Під плечі йому кладуть тугий згорток (або щось подібне інше) з одежі і закидають голову. Потім на палець намотаною марлею очищають порожнину рота, кладуть марлю або носову хусточку на рот (ніс) і примусово вдувають повітря в легені потерпілого.

Непрямий масаж серця. Потерпілого кладуть на спину, обов’язково на щось тверде. Потім кладуть дві руки на грудку клітку навпроти серця і сильно (різкими рухами) натискують. При цьому використовують не тільки силу своїх рук, а й вагу свого тіла. Штучне дихання і масаж серця роблять по черзі: 4-5 натиснень на серце, 1-2 штучного дихання і так далі. Які б ознаки не подавав потерпілий, штучне дихання і масаж серця потрібно робити до прибуття лікаря.

При переломах рану обробляють так, щоб уражена частина тіла була нерухомою. На місці перелому прикріпляють шини (відповідної довжини). При відкритому переломі обробляють рану. Накладають пов’язку. Шину прикріпляють туго, але не занадто, щоб зберегти кровообіг.

При обмороженні ушкоджену частину тіла розтирають (обережно) сухою вовняною або суконною тканиною, щоб забезпечити нормальний кровообіг і нагріти її до нормальної температури тіла, застосовуючи для цього воду кімнатної температури. Не можна відігрівати заморожені місця тіла в гарячій воді. Після того, як заморожені місця відігріли, на них накладають марлеву пов’язку з борною маззю або несолоним жиром, тепло вкривають потерпілого і дають тепле питво.

При опіках опечене місце тіла покривають чистою марлею, або простирадлом. Не слід проколювати пухирі, відривати приліплені шматки одежі.

 При отруєнні отруйними газами потерпілого необхідно вивести (винести) на свіже повітря, забезпечити спокій, виключити можливості охолодження. У випадку тяжкого отруєння йому дають вдихати кисень, роблять штучне дихання.

  Iнструкцiю склав:

                

  ПОГОДЖЕНО :

     “____”_____________ _____ р.

   ІНСТРУКЦІЯ   №

З    ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ  ПІД ЧАС  ЗАНЯТЬ В КАБІНЕТІ  фізики

    ЗАГАЛЬНО -  ОСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ      

 1.Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки для кабінету фізики загальноосвітнього навчального закладу (далі — Інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з фізики,( лабораторних і практичних робіт) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

1.2. Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці

ДНАОП 9.2.30-1.04-98 «Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 №220.

1.3. Інструкція є основою для розробки інструкцій з безпеки під час проведення практичних занять у кабінетах (лабораторіях)! фізики  загальноосвітніх навчальних закладів (далі кабінети хімії).

  Інструкція розробляється завідувачем кабінету фізики  та затверджується керівником (власником) загальноосвітнього нав­чального закладу.

 Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання всіма, хто працює в кабінеті фізики .

1.4. Всі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті фізики  (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту:

1.5. Відповідно до «Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх  навчальних закладів» учні, лаборанти проходять інструктаж з безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарської) допомоги  при характерних ушкодженнях у кабінеті фізики .

1.6. Практичні заняття в кабінеті проводяться тільки в присутності вчителя фізики ї та лаборанта.

1.7 Учні дотримуються правил поведінки для учнів  під час уроку..

1.8. Учням забороняється приносити в кабінет сторонні речі та предмети. Особливо це стосується отруйних, вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин, сірників, петарди, лазерні указки тощо.

1.9.  З метою запобігання пожежі в кабінеті забороняється користуватися  відкритим вогнем ( сірники, свічки, бенгальські вогні тощо.

1.10. Під час роботи в кабінеті фізики  будьте обережними, додержуйте порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила техніки безпеки. Безладність, поспішність, недбалість у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків.

1.11.. Усі роботи, пов'язані з виділенням газів і пари, проводьте тільки при справ­но діючій вентиляції.

. Будьте уважні й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.12.. При роботі з хімічними реактивами слід дотримуватисячинних  Правил   та інструкцій передбачених для кабінетів хімії

1.13.На заняттях в кабінеті фізики можна використовувати технічні засоби навчання , які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл ( І, ІІ, ІІІ ступенів)

1.14. Не дозволяється застосовувати прилади , що не відповідають вимогам безпеки праці, особливо це стосується електро обладнання.

    1.15. Кабінет фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев”язувальних засобів і медикаментів, комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з надання першої долікарської допомоги.

1.16. Перебувати учням   у  приміщенні кабінету (лабораторії) фізики  і в лаборантській дозволяється тільки в прсутності вчителя фізики, або лаборанта.

1.17. Не дозволяється використовувати кабінети   фізики,  як класні  кімнати для проведення занять з інших предметів , зборів.        

2. Перед початком роботи .

2.1. Розміщуйте прилади, матеріали, обладнання на своєму робочому місці так, щоб запобігти їх падінню або перекиданню.

2.2.. У разі необхідності занулення  (заземлення) електроприлада в процесі практичної роботи- перевірити надійність з”єднання з заземлюючим пристроєм.

2.3. Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для досліду   предметів і матеріалів.

2.4.. Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та  інших  предметів, необхідних для виконання завдання.

2.5.. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя;

2.6.. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням,   або доручена вчителем.

2.7.У разі необхідності , за вказівкою вчителя, обов”язково слід користуватися індивідуальними засобами захисту

2.8. Уважно вивчіть зміст практичної (лабораторної) роботи,  продумайте порядок безпечного виконання її, дотримуючись при цьому правил  пожежної та електробезпеки.           

             

 3. Під час роботи

3.1. Щоб запобігти падінню під час проведення дослідів, скляні посудини (пробірки, колби) обережно закріплюйте в лапці штатива.

3.2. Під час проведення дослідів не допускайте граничних навантажень .ви­мірювальних приладів. Працюючи з приладами із скла, будьте особливо обе­режні. Не виймайте термометри з пробірок із затверділою речовиною.

3.3. Стежте за справністю всіх кріплень у приладах і пристроях.

Не дотор­куйтесь (особливо з непідібраним волоссям) до обертових частин машин і не нахиляйтесь над ними.

3.4. Для складання експериментальних установок користуйтесь проводами

(з наконечниками і запобіжними чохлами) з міцною ізоляцією без видимих пошкоджень.

3.5. Складаючи електричне коло, уникайте перетину проводів; забороняється користуватися провідниками із спрацьованою ізоляцією і вимикачами відкри­того типу (при напрузі понад 42 В).

3.6. Джерело струму в електричне коло вмикайте в останню чергу. Складене коло вмикайте тільки після перевірки і з дозволу вчителя. Наявність напруги в колі можна перевіряти тільки приладами або покажчиками напруги.

3.7. Не доторкуйтесь до елементів кола, що не мають ізоляції й перебу­вають під напругою. Не виконуйте повторно з'єднань у колах і не замінюйте запобіжники до вимикання джерела електроживлення.

3.8. Стежте за тим, щоб під час роботи випадково не доторкнутися до обер­тових частин електричних машин. Не виконуйте повторно з'єднань в електро-колах машин до повної зупинки якоря або ротора машини.

3.9. Не доторкуйтесь до корпусів стаціонарного електрообладнання, до за­тискачів відімкнутих конденсаторів.

3.10. Користуйтесь інструментом з ізолюючими ручками.

3.11. Не залишайте робочого місця без дозволу вчителя.

3.12. Для приєднання споживачів до мережі користуйтеся штепсельними з'єднаннями.

3.13. Під час ремонту і роботи електроприладів користуйтеся розетками, гніздами, затискачами з не  виступаючими контактними поверхнями.

3.14.  . Додержуйте правил особистої гігієни. 

3.15.  Тримайте руки в чистоті. При неохайному стані рук під нігтями можуть нагромаджуватися шкідливо діючі речовини, які, потрапляючи з їжею в організм, призводять до отруєння.

  Під час роботи з хімічними реактивами  в кабінеті фізики, не пийте воду і не вживайте їжу.

     3.16.   В кабінеті фізики під час навчального процесу ЗАБОРОНЯЕТЬСЯ:

·        Порушувати правила для учнів;

·        Виконувати будь-які роботи без вказівки та дозволу вчителя;

·        Приносити в кабінет сторонні предмети особливо це стосується пожежо-вибухо небезпечних, отруйних речовин, всіх видів зброї.( петарди, лазерні указки, запальнички тощо) та користуватися ними під час занять;

·        Виконувати роботи  на висоті (вище 1 м.) та використовувати тимчасові випадкові підставки;

·        Виконувати роботи по миттю, очищенню віконного скла, заміні електролампочок, ремонтуванню електро розеток та електро вимикачів;

·        Приводити в клас сторонніх осіб без дозволу вчителя,

·        Порушувати вимоги правил пожежної безпеки, залишати без нагляду запалені спиртівки, ввімкнені електронагрівальні прилади

·        Самовільно без відома вчителя брати з  собою в будь-якій кількості хімічні речовини.

·         проводити всі види “експериментів” не передбачених темою уроку та без відома і дозволу вчителя

·           порушувати правила   електробезпеки

·         користуватися ртутними термометрами.

·        учням працювати з кіноапаратурою без посвідчення кінодемонстратора та посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

·        розміщувати електророзетки в безпосередній близкості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин.

·        працювати з електрообладнанням  поблизу неогороджених діелектричними решітками стояків водопровідної, каналізаційної  та опалювальної  систем.

·        використовувати нестандартні запобіжники  “жучки”

·        користуватися бензином, як пальним до спиртівок.

·        користуватися  під час проведення практичних робіт приладами, механізмами, які створюють фоновий шум більше 50 дБ і більше.

3.17. Не відволікайтесь самі й не відволікайте інших від роботи сторонніми розмовами.

 3.18.При наявності газової мережі,  правильно користуйтесь газовим пальником. Щоб запалити пальник, піднесіть запалений сірник до верхнього отвору пальника і відкрийте газовий кран.

 Стежте за тим, щоб горіння було нормальним.

У всіх випадках не залишайте ввімкнені газові пальники без нагляду.

Після закінчення робіт вимкніть пальник.

3.19. Під час роботи зі  скляними приладами необхідно:

— користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

— підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

— використовувати скляний посуд без тріщин;

— не допускати різких змін температури і механічних ударів;

— бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки або вий­маючи їх;

— отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе і учнів.

Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною при­тертою пробкою доти, поки вона не охолоне; брати прилади з га­рячою рідиною незахищеними руками.

3.20. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі мета­леві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефі­цієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).

3.21.. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю всіх кріплень у приладах.

 Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.

3.22   Не дозволяється користуватися пилососом та іншими вітродувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму-50 дБ і більше

3.23.  Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

3.24. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

3.25. Не можна залишати без нагляду включені електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

3.26  . Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна машина, перетворювачі типу «Розряд») потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів:

— не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмовідними предметами (матеріалами);

— переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

— після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом.

3.27.. Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцеву лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

3.28.. Не дозволяється використовувати нерозжарювані    трубки: рентгенівські для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком тощо.

3.29.. Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробо­скопа або лазера.

3.30. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо зня­та верхня частина корпусу.

3.31. Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу  воду треба нагрівати не більш як до 70°С.

3.32.. Під час виконання постановки лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами з написами на їх панелях (корпусі) «Тільки для проведення дослідів учителем».

4.Після закінчення роботи

4.1.     Прибрати робоче місце. 

4.2.. Після закінчення роботи вимкніть джерело електроживлення, а потім розберіть електричне коло.

4.3.     Здати вчителеві, або лаборанту засоби індивідуального захисту:

4.4. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте за вказівкою вчителя.

4.5. Не виливайте в каналізацію залишки   розчинів. Зливайте їх у банки і склянки, спеціально призначені для цього.

4.6 .Після закінчення роботи помийте руки з милом.

Не залишайте на робочому місці джерел пожежної небезпеки

5.Безпека в аварійній ситуації

5.1. У разі будь-якої  аварійної ситуації: нестандартній ситуації під час виконання практичної роботи,   пожежі,   вимкнення електроенергії, порив водогону, опалення тощо,  треба  негайно припинити виконання  лабораторної (практичної)  роботи та незаперечно виконувати всі вказівки вчителя щодо евакуації з приміщення та надання допомоги потерпілим.

 5.2. Виявивши несправність в електричних пристроях, що перебувають під напругою, негайно вимкніть джерело електроживлення і повідомте про це вчителя.

 . Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

5.1. У випадку, коли розбився прилад, склянка з агресивною рідиною, розлита значна кількість органічних розчинників (більш ніж 0,05 л) і починають виділятися отруйні гази і пара, треба не­гайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації наслідків, користуючись засобами індивідуального захи­сту (халат, гумові рукавиці, респіратори, протигази):

— загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути всі елек­тричні прилади;

— відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

— розлиту рідину засипати піском або тирсою і за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару;

— провітрювання приміщення припинити тільки тоді, коли повністю зникне запах розлитої речовини або газу.

5.2. У разі травмування (поранення, опіки тощо) або при недо­маганнях повідомте вчителя.

5.3.У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно промий­те їх великою кількістю води. Після цього у разі потрапляння в очі кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином натрій гідрокарбонату з масовою часткою 3%, у разі потрапляння лугу — промийте додатково розчином борної кислоти з масовою часткою 2% (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). Після за­ключного промивання чистою водою під повіки слід ввести 2-3 краплі натрій альбуциду з масовою часткою розчиненої речовини 30%.

5.4. У разі виникнення загорання необхідно:

— негайно залишити приміщення, при цьому не впадайте в панічний стан ;

— повідомити пожежну охорону;

— зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусідніх приміщень;

— вимкнути електромережу;

    - приступити до ліквідації  осередка  вогню, при цьому легко­займисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками; загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

Інструкцію склав:

ПОГОДЖЕНО:

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказ вiд ________ № ____

_________________________

"___"____________ _____р.

 

 I Н С Т Р У К Ц I Я   №

з технiки безпеки при роботi з електроприладами

в  кабінеті  фізики

1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

  

  1.1. Практичнi, лабораторні  роботи,   проводити у тих  умовах i порядку,  з такими електроприладами, якi зазначенi в   iнструкцiї до проведення роботи.

     1.2. Поводження з електроприладами потребує виконання правил   електробезпеки вiдповiдно до ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної   експлуатацiї електроустановок споживачiв".

                       

     1.3. Електроприлади, що перебувають в експлуатацiї, перiодично   оглядає особа, вiдповiдальна за електрогосподарство; вона також   перевiряє захисне заземлення, електропроводку i загальний стан   електромережi.

    

1.4.   Всі електроприлади де передбачається занулення (заземлення) повинні бути занулені.

    

     1.5. При роботi з електроприладами  можливi такi небезпечностi:

          - падiння предметiв, матерiалiв;

          - ураження електрострумом;

          - опiки i отруєння вiд пожежi.

2. ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

          Учнi повиннi:

     2.1. Одягнути спецiальний одяг i засоби iндивiдуального захисту   (гумовi рукавицi, захиснi окуляри тощо).

     2.2. Ознайомитися  iз змiстом  , практичної роботи та   з правилами безпечного їх виконання.

 2.3.. При виявленi небезпечностей на робочому мiсцi:    несправнi прилади, оголенi електродроти та iнше, негайно  повiдомити   вчителя.

3. ПIД ЧАС РОБОТИ

     3.1. Треба використовувати   електричне обладнання тiльки заводського виготовлення.

Пiд час   експлуатацiї слiд користуватися паспортом та iнструкцiєю   заводу-виробника.

     3.2. Усi електронагрiвальнi прилади повиннi мати теплоiзоляцiю   знизу i з боку стiн.  Як теплоiзоляцiю можна використати керамiчнi   плити та iншi негорючi матерiали з малою теплопровiднiстю.

     3.3. Подання струму через загальний рубильник до робочих мiсць i   вимикання його пiсля закiнчення робiт виконує лише вчитель або  особа,   яка обслуговує електромережу навчального закладу.

     3.4. Штепсельнi розетки i встановлене обладнання можуть   перебувати пiд струмом на час проведення роботи. Після  закiнчення   роботи  подача струму негайно припиняється.

     3.5. Шафи з розподiльними пристроями повиннi бути замкненi на   замок.  

     

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

     3.6. Учням  під  час уроку самовільно користуватися електроприладами, електроарматурою, електрообладнанням.

     3.7. Залишати без нагляду увiмкненi  електричні   прилади,    . 

     3.8. Використовувати слюсарний інструмент без  діелектричних ручок  (накладок)

3.9.         Подавати на робоче місце електрострум напругою вище 42 в.

    3.10,  Пустувати з електроприладами, предметами, механізмами, які використовуються для виконання  роботи.

3.11      Використовувати  на робочому місці електроприлади  напругою (змінного струму)  110 в. і вище.

3.12      Користуватися несправною електроарматурою.

3.13      Порушувати  хід, послідовність виконання  роботи з електроприладами.

3.14. Користуватися  електроприладами у разі пошкодження заземлюючого пристрою ( якщо вимагається їх  занулення  (заземлення) ).

3.15.  Користуватися  електроподовжувачами виготовленими з порушенням встановлених вимог.

4.            ПIСЛЯ ЗАКIНЧЕННЯ РОБОТИ

     4.1. Треба негайно вимкнути електроприлади.

     4.2. Прибрати своє робоче мiсце у вiдповiдностi до вказiвок   вчителя.

     4.3. Зняти спецiальний одяг та привести себе в  порядок. 

    

     4.4. Вимити з милом руки.     

                               

5. В АВАРIЙНИХ СИТУАЦIЯХ

     5.1. У випадку  аварiйної ситуацiї негайно повiдомити  вчителя, чи завiдуючого кабiнетом та виконати наступнi дiї:

-             у разi вiдключення електроенергiї, термiново вимкнути все  електрообладнання, яке знаходиться на робочому мiсцi;

-              у разі  “пробою”  на корпус –негайно припинити роботу та поставити до відома  вчителя.

-             у разi аварiї в системi водопостачання чи каналiзацiї  необхiдно термiново перекрити крани водопостачання i повiдомити  вчителя;

-             у разi виникнення пожежi (чи загоряння) необхiдно вжити  заходiв щодо її гасiння, негайно повiдомити вчителя та приступити  до лiквiдацiї пожежi згiдно з дiючою в закладi iнструкцiєю з  пожежної безпеки;

-             у разi травмування учня, необхiдно повiдомити про це  вчителя та за його вказiвкою надати потерпiлому першу долiкарську  допомогу i якнайшвидше вiдправити його до медпункту.

          

    Iнструкцiю склав:

                   

     ПОГОДЖЕНО:

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

П Р А В И Л А

безпеки під час проведення навчально-виховного процесу                          в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів

                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

                                    Наказом Держнаглядохоронпраці України від 16. 11.98.N220

                                                 ДНАОП 9. 2.30-04-98 ( Введений в дію з 01.12.98)

І. Галузь застосування

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх на­вчальних закладів (надалі — Правила) поширюються на всіх учас­ників навчально-виховного процесу, які працюють або навчаються в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (надалі — навчальні за­клади), незалежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги, що є обов'язковими для виконання керівниками навчальних закладів, завідувачами кабі­нетів (лабораторій), вчителями фізики, які несуть особисту відпо­відальність за порушення норм гігієни і цих Правил незалежно від того, призвели чи не призвели ці порушення до нещасного випадку.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосо­вуються на території України, «Правила по технике безопасности для кабинетов (лабораторий) физики общеобразовательных школ системы Министерства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1982 р.

II. Нормативні посилання

№ з/п	Позначення нормативного акта	Назва	Ким, коли затверджено, реєстрація в Мін'юсті
1	2	3	4
1 2 3 4		Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту» Закон України «Про охорону праці» Закон України «Про пожежну безпеку» Закон України «Про забезпе­чення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
	ДНАОП 0.00-4.12-94 ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.00-4.15-98 ДНАОП 0.03.09-81 ДНАОП 0.01-1.01-95 НАОП 9.1.50-5.01-88 НАОП 9.2.30-1.07-79 ДБН В 2.2.-3-97 ГОСТ 11015-93 ГОСТ 11016-93 ГОСТ 18607-93 ГОСТ 18666-86 ГОСТ 22360-86 ГОСТ 12.1.030-81 ГОСТ 12.2.007.0-75 ГОСТ 16809-88Е ГОСТ 12.1.003-83 СНиП ІІ-4-79 СНиП 2.04.05-91 СП 11-86-а-74	Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Зміни: Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Положення про розробку інструкцій з охорони праці Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров Правила пожежної безпеки в Україні Типовая инструкция по охране труда при проведении работ с  лазерными аппаратами Правила по технике электробезопасности при проведении занятий в учебных классах (кабинетах) общеобразовательных школ и практики учащихся на промышленных объектах Будинки та споруди навчальних закладів Столы ученические. Типы и функциональные размеры Стулья ученические. Типы и функциональные размеры Столы демонстрационные. Типы и функциональные размеры Шкафы для учебных пособий. Типы и функциональные размеры Шкафы демонстрационные и вытяжные. Типы и функциональные размеры ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. Аппараты пускорегулирующие для зарядных ламп ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Естественное и искусственное освещение. Отопление, вентиляция и откондиционирование. Зміни: Санитарные правила по устройству и содержанию общеобразовательных школ. Правила электроустановок Зміни: Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Типові переліки навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступеня)	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94, № 30, зареєстровано в Мін'юсті 12.05.94 за № 95/304 23.04.97, №109 Затверджено наказом Держнагпядохоронпраці від 09.01.98, № 4, зареєстровано в Мін'юсті України 10.02.98 за №93/2533 Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98, №9, зареєстровано в Мін'юсті України 07.04.98 за № 226/2666 Затверджені Головним державним санітарним лікарем  СРСР №5804-91 Затверджені Управлінням пожежної охорони МВС України 14.06.95, зареєстро­вані в Мін'юсті України 14.07.95 за №219/75 Затверджена Мінохорони здоров'я СРСР у 1988р. Затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979р. Затверджено Держкоммістобудування України 27.06.96 №117 Затверджено Держбудом СРСР в 79р. Затверджено Держбудом СРСР в 1991 р. Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 29.12.96, №106 Затверджено Мінздравом СРСР 29.04.74, № 1186 – 74 Затверджені Міненерго СРСР у 85р. Затверджені наказом Міненегргетики і електрифікації України від 20.02.97, №18 Затверджене наказом Міністерства України від 30.11.93, № 429, зареєстроване в Мін’юсті України 03.12.93 за №178 Затверджені наказом Міністерства освіти України від 15.05.95, №131

І.Загальні вимоги.

1.1.       Враховуючи особливості курсу фізики, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які приведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступеня) (надалі – Типові переліки).

1.2.       Відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) фізики під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) – також і представник відповідних органів державного нагляду.

1.3.       Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідають вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБТ. Изделия электрические. Общие требования безопасности”.

1.4.       До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, що мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

1.5.       Під час роботи з хімічними реактивами слід керуватися чинними Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів.

ІІ. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)

фізики.

2.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) фізики та його обладнання.

2.1.1. Площі приміщень кабінету (лабораторії) фізики, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.

Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу має бути не менша як 72 м², лаборантської – не менша як 16 м², висота приміщення – не менша як 3,3 м.

2.1.2. В кабінеті фізики передбачається створення астрономічного куточка. Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (лабораторії) фізики має забезпечувати зручність і безпеку роботи.

2.1.3. Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами  (ГОСТ 11015-93 “Столы ученические. Типы и функциональные размеры”) та стільцями (ГОСТ 11016-93 “Стулья ученические. Типы и функциональные размеры”), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93 “Столы демонстрационные. Типы и функциональные размеры”), шафами для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт (ГОСТ 18666-86 “Шкафы демонстрационные и вытяжные. Типы и функциональные размеры”).

2.1.4. Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна становити не менше як 0,8 м, демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0,15 м на відстані не менше як 1 м від класної дошки, а віддаль до останнього місця учнів від класної дошки має бути не більше як

10 м.

Розміщення столів у приміщеннях різної конфігурації повинно за­безпечувати кут розглядання для учнів, які сидять за першими сто­лами в крайніх рядах, не менше ніж 30°.

2.1.5. У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для збе­рігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підго­товляє досліди.

2.1.6. Лаборантські приміщення мають внутрішнє сполучен­ня з кабінетом (лабораторією). Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення.

2.1.7. Розстановка меблів, величина проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів у кабінеті (лабораторії) має відповідати СП 11 -8б-а-74 «Санитарные прави­ла по устройству и содержанию общеобразовательных заведений».

2.1.8. Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною ап­течкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів (відпо­відно до додатка), комплексом засобів індивідуального захисту та інструкцією з безпеки для учнів.

2.1.9. Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності учителя фізики або лаборанта.

2.1.10. Не дозволяється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.

2.2. Освітлення

2.2.1. Згідно з СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» світловий потік повинен падати зліва від учнів; най­менша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк в разі використання ламп розжарювання і 300 лк в разі використання люмінесцентних ламп з світло-жовтим спек­тром випромінювання.

2.2.2. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менша за освітленість ззовні будівлі, згідно зі СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусст­венное освещение» для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 1,5%.

Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду від 3 до 4 разів на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.

2.2.3. Штори затемнення в неробочому етапі не повинні зменшу­вати природну освітленість. Віконні отвори з південною орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирки тощо).

2.2.4. Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для лю­мінесцентних ламп — світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екрануючою решіткою.

Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.

Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного вимикання.

Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп в кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ, згідно з ГОСТ 16809-88Е «Аппараты пускорегулирующие для разрядных ламп. Обшие технические требования».

2.2.5. Заміну ламп світильників необхідно проводити, не чекаючи остаточного виходу їх із ладу, згідно з графіком, який враховує гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання— 1000 год, для люмінесцентних — 2500—3000 год експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники електрик школи.

Світильники очищують не рідше як один раз на три місяці. Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється.

2.3. Опалення і вентиляція

2.3.1. Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії) забезпечується опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання» з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалась температура у межах 17—20 °С і відносна вологість повітря 40—60%.

2.3.2. Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.

2.4. Електрична мережа

2.4.1. Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) фізики повинна відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 «Правила по технике электробезопасности при проведении занятий в учебных классах (кабинетах) общеобразовательных школ и практики учащихся на промышленных объектах». Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110В постійного струму.

2.4.2. За «Правилами устройства электроустановок» (ПУЭ) кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють згідно ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин.

2.4.3.Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання відповідно до ДНАОП 0.00-1.21 -98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» щороку перевіряють електротехнічні лабораторії, що зареєстровані в органах Держстандарту і Держнаглядохоронпраці.

2.4.4. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх електричне розділення. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, які електрично не зв'язані між собою, виконують за допомогою роздільного трансформатора.

2.4.5. Струмовідні частини зборок і щитів, що установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для учнів, надійно закри­вають захисними засобами (кожухами). Не дозволяється викорис­товувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмовідними частинами.

2.4.6. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водопровідної систем обладнують огорожами, які виготовля­ються із ізоляційних матеріалів.

2.4.7. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання про­водів до споживачів і мережі виконують тільки за знятої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами.

2.4.8. Щоб уникнути ураження електричним струмом в разі до­торкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона з'єдну­ють з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють лише в розрив кола фазового проводу.

2.4.9. Трипровідну електричну мережу підводять до елек­трощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліво­руч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання.

2.4.10. 3 електрощита управління лінію однофазного струму підводять через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплексом апара­тури електропостачання. В цьому разі запобіжники і вимикачі став­лять тільки в коло фазового проводу.

2.4.11. Обладнання вмикають послідовно від спільного вими­кача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому ви­падку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотно­му порядку.

2.4.12. Не дозволяється використовувати нестандартні запо­біжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що переви­щує номінальний більш як на 25%.

2.4.13. Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у разі вий­нятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час заміни запобіжників під напругою слід користуватися за­хисними засобами: ізолювальними кліщами, діелектричними ру­кавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замі­нюють іншим такого самого типу.

2.4.14. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необ­хідно повідомити електрика або відповідального за електрогос­подарство навчального закладу.

Примітка: У тих навчальних закладах, у штаті яких не передбачена посада електрика, районним (міським) відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство навчального закладу або групи навчальних закладів.

Дозволяється передавати обслуговування електроустановок навчальних закладів за договором спеціалізованій організації.

2.4.15. Металеві труби водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії.

2.5. Пожежна безпека

2.5.1. Протипожежний захист кабінету (лабораторії) фізики повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95 «Правила пожежної безпеки в Україні».

2.5.2. В кабінеті (лабораторії} фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежегасіння, а саме:

— вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській;

— ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 м³) та совком;

—   покривало з вогнетривкого матеріалу.

До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ.

2.5.3. Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно:

— повідомити пожежну охорону (тел. 01);

— вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;

— вимкнути електромережу.

Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.

Загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після

вимкнення вентилятора.

ІІІ. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики

3.1. Вимога безпеки під час роботи з проекційноюапаратурою

3.1.1. Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівковій апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, якщо:

— забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;

— проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;

— у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

— електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЭ;

—   виконується інструкція з експлуатації кіноустановки.

3.1.2. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, які вміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до апаратів.

3.1.3. Екран слід закріплювати по центру передньої стіни ка­бінету (лабораторії) так, щоб його нижній край був на відстані, не меншій як 1,2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.

3.1.4. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхід­но переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

3.2. Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демон­страційних дослідів.

3.2.1. Вчитель фізики готує і проводить демонстраційні дослі­ди, обов'язково дотримуючись цих Правил.

3.2.2. Під час роботи з скляними приладами необхідно:

— користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

— підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

— використовувати скляний посуд без тріщин;

— не допускати різких змін температури і механічних ударів;

— бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки або вий­маючи їх;

— отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе і учнів.

3.2.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посуди­ни внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посу­дина розірветься, не дозволяється прибирати осколки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й совком. Ана­логічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів.

Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною при­тертою пробкою доти, поки вона не охолоне; брати прилади з га­рячою рідиною незахищеними руками.

3.2.4. У кабінеті фізики Типовими переліками передбачено ви­користання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують, пе­реносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.

3.2.5. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється.

3.2.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищува­ти 55°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виро­бу понад 42°С, на видному місці цього виробу наносять поперед­жувальний напис: «Бережись опіку!»

3.2.7. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спиртівок.

3.2.8. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі мета­леві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефі­цієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).

3.2.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю всіх кріплень у приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.

3.2.10. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими вітродувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, встановлений ГОСТ 12.1.003-83 “ССТБ. Шум. Общие требования безопасности».

3.2.11. Для постановки всіх видів фізичного експерименту слід використовувати технічні засоби навчання, які приведені в Типових переліках.

3.2.12. Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими клемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

3.2.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

3.2.14. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

3.2.І5. Не можна залишати без нагляду включені електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

3.2.16. Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна машина, перетворювачі типу «Розряд») потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів:

— не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмовідними предметами (матеріалами);

— переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

— після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом.

3.2.17. Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцеву лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

3.2.18. Не дозволяється використовувати нерозжарювані трубки: рентгенівські для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком тощо.

3.2.19. Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробо­скопа або лазера.

3.2.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо зня­та верхня частина корпусу.

3.3. Вимоги безпеки під час постановки й проведення лабо­раторних і практичних робіт

3.3.1. Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих факторів, що викладені в підрозділі 5.2, поширюються на постановку й проведення лабораторних і прак­тичних робіт.

3.3.2. Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрібати не більш як до 70°С.

3.3.3. Під час виконання постановки лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами з написами на їх панелях (корпусі) «Тільки для проведення дослідів учителем».

3.3.4. Навчальні прилади й вироби, призначені для ла­бораторних і практичних робіт учнів, за способом захисту люди­ни від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требо­вания безопасности» повинні задовольняти вимогам II класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або III класу (приєднуватися без­посередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).

Примітка: До III класу належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не  вищою за 42 В, у якого за умов холостого ходу вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.

ІV. Права, обов'язки та відповідальність посадових осіб

4.1. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» і По­ложення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах керівник на­вчального закладу:

— створює здорові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики;

— організовує навчання педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних актів;

— організовує роботу по розробленню інструкцій з безпеки для кабінетів (лабораторій) фізики відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», а також їх перегляд в міру потреби, але не рідше одного разу на три роки.

3.2. Завідувач кабінетом (лабораторією) фізики:

— несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

— забороняє використання обладнання, що не передбачено Типовими переліками;

—                   відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-94 «Типове положення про навчаня, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці» на початку навчального року здійснює навчання та інструктаж учнів з охорони праці з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять.

4.3. Вчитель фізики:

— відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить вступний та цільові інструктажі з учнями з охорони праці під час навчальних занять;

— несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу;

— повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а під час необхідності — спеціалізованої медичної допомоги;

— організовує евакуацію учнів із приміщення у випадку пожежі та інших аварійних ситуацій.

4.4. Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінетом (учителя фізики), слідкує за дотриманням учнями правил безпеки і гігієни праці та відповідає за:

— зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;

— профілактичне обслуговування (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей тощо) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя;

— наявність засобів подання першої допомоги і протипожежного інвентарю.

4.5. Завідувачі кабінетами, учителі фізики, керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням кваліфікаційної групи по електробезпеці не нижче ПІ, а лаборантів — І, згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94 «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці».

Додаток

до пункту 4.1.8. Правил

безпеки під час проведення

навчально-виховного процесу

у кабінетах (лабораторіях)

фізики загальноосвітніх

навчальних закладів

Перелік

медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для

аптечки кабінету (лабораторії) фізики

1.   1. Бинт стерильний і нестерильний                                      - по 1 шт.

2.   Серветки стерильні                                                                - 1 уп.

3.   Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою)  - 50 г.

4.   Спирт етиловий                                                                       - 30-50 мл.

5.   Мазь від опіків (з анестезином тощо)                                   - 1 уп.

6.   Перманганат калію                                                                 - 15-20 г.

7.   Розчин йоду спиртовий                                                - 1 фл.

8.   Розчин борної кислоти 5%-й спиртовий                    - 1 фл.

9.   Розчин оцтової кислоти 2%-й                                      - 100-150 мл.

10.       Розчин аміаку 10%-й                                                - 1 фл.

11.       Валідол                                                                       - 1 уп.

12.       Вазелін борний                                                          - 1 уп.

13.       Розчин перекису водню 3%-й                                  - 50 мл.

14.       Активоване вугілля в таблетках                              - 4 уп.

15.       Сульфацил-натрію 30%-й у тюбиках по 1,5 мл    - 5 шт.

16.       Сода питна                                                                 - 1 пачка

17.       Ножиці медичні                                                                  - 1 шт.

18.       Пінцет                                                                         - 1 шт.

19.       Клей БФ-6 (або лейкопластир)                                - 25 мл (3 пак.)

20.       Джгут                                                                          - 1 шт.

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги роблять за погодженням з персоналом медпункту навчального закладу.

На дверцях аптечки слід записати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть подати першу медичну допомогу.

Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта кабінету.

Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту.

Нормативно-правова база кабінету фізики

І. Загальна документація

1.    Закон України Про освіту
2.    Закон України Про загальнусередню освіту
3.    Державний стандартпочаткової освіти - від 20 квітня 2011 р. № 462 (для 1-3 класів)
4.    Державний стандартпочаткової освіти - від 16 листопада 2000 (для 4 класів)
5.    Державний стандарт базовоїі повної середньої освіти - від 23 листопада 2011 р. № 1392 (для 5-6 класів)
6.    Державний стандарт базової і повної середньої освіти - від 14 січня 2004 (для 7-11 класів)
7.    Національна доктрина розвиткуосвіти
8.    Конвенція про права дитини
9.   Типові правила внутрішньогорозпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України
10.   Загальні правила поведінки учнівпід час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України
11. ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМАпідвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015року

ІІ. Документація кабінету

1.    Положення про навчальнікабінети загальноосвітніх навчальних закладів
2.    Положення про навчальнікабінети з природничо-математичних предметів
3.    Безпечне проведення занятьу кабінетах природничо-математичного напряму
4.   Інструктивно-методичніматеріали-Підготовка ЗНЗ до нового н.р. з питань охорони праці, безпекижиттєдіяльності
5.    Типові переліки навчально-наочнихпосібників у кабінеті фізики
6.    Базовий перелік засобівнавчання та обладнання кабінету фізики
7.    Протоколи та акти вимірювань електробезпеки та перевірки заземлення кабінету фізики
8.    АКТ введення в експлуатацію кабінету фізики
9.    АКТ-дозвіл на проведеннязанять у кабінеті фізики у поточному році
10.    Про затвердженняІнструкції з інвентаризації матеріальних цінностей
11.    Інвентарна книга кабінету фізики
12.    Матеріальна книга кабінету фізики

13.    Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету фізики
14.    Паспорт забезпеченості кабінету фізики
15.    Паспорт кабінету фізики - Рекомендована форма-Лист МОНУ № 19-305 від 26.04.2013
16.    Графік роботи кабінету фізики
17.    План роботи кабінету фізики на поточний рік-Зразок
18.    Перспективний план розвитку кабінету фізики на 3-5 років-Зразок
19.    Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу
20.  Список учнів які знаходяться на диспансерному обліку, підготовлений медичним робітником школи
21.    Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом фізики
22.  Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

ІІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги 

1.    Санітарно-гігієнічні вимогиДержавних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97
2.    Державні санітарні правилаі норми влаштування ЗНЗ-ДСанПіН 5.5.2.008-01
3.    Правила безпечноїексплуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98
4.    Правила користуванняелектричною енергією
5.    Гігієнічні вимоги дошкільних меблів

ІV. Техніка безпеки та охорона праці

1.    Положення про службу охоронипраці - НПАОП 0.00-4.35-04
2.    Положення про навчання з питань охорони праці - НПАОП 0.00-4.12-05
3.   Положення про організацію роботиз охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальнихзакладах
4.    Положення про порядокрозслідування нещасних випадків у кабінеті (від 07.10.2013)
5.    Правила пожежної безпекидля закладів, установ і організацій системи освіти України
6.    Типове положення проспеціальне навчання з питань пожежної безпеки
7.    Положення про розробкуінструкцій з охорони праці-ДНАОП 0.00-4.15-98
8.  Інструктивно-методичні матеріали"Основні вимоги до побудови та змісту інструкцій з безпеки під часпроведення навчально-виховного процесу в кабінетах.."
9.    Посадова інструкція учителя
10.    Посадова інструкціязавідуючого кабінетом фізики

11.    Посадова інструкціялаборанта
12.    Посадоваінструкція-керівника гуртка
13.    Інструкція з охорони праці на робочому місці для вчителя
14. Правила безпеки під час проведеннянавчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніхнавчальних закладів
15. Правила безпеки під час  проведеннянавчально-виховного процессу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хіміїзагальноосвітніх навчальних закладів - Наказ № 992 від 16 липня 2012 року
16.    Інструкція з охорони праціпід час проведення навчальних занять у кабінеті фізики
17.    Орієнтовний перелік питаньвступного інструктажу з ОБЖ для учнів
18.    Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у кабінеті фізики
19.    Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці у кабінеті фізики
20.    Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті фізики
21.    Журнал реєстрації протипожежного інструктажу у кабінеті фізики
22.    Інструкція користуваннявогнегасником
23.    Інструкція зелектробезпеки у кабінеті фізики
24.    Інструкції з ПМД при ураженніелектрострумом у кабінеті фізики
25.    Інструкція з охорони праціпід час підготовки і проведення лабораторних та практичних робіт з фізики
26.    Інструкція з охорони праціпід час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
27.    Інструкція з охорони праціпри роботі зі скляним посудом та іншими виробами зі скла
28.    Інструкція з охорони праціпід час роботи з проекційною апаратурою
29.  Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
30.    Інструкція надання першоїмедичної допомоги при одержанні травм у кабінеті фізики
31.    Вміст аптечки першої допомоги у кабінеті фізики 
32.    Типові норми належностівогнегасників
33.  Положення проадміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі
34.    Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю у кабінеті фізики
35.    Граничні норми підніманняі переміщення важких речей неповнолітніми
36.    Посвідчення про перевірку знань з Охорони праці
37.    Матеріали на стенд з охорони праці з розміщенням основних документів у кабінеті фізики
38.  Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності від 16.06.2014  №  1/9-319

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету

1.    Методичні рекомендації щодо вивчення фізики на 2014/2015 н.р.
2.    Про навчальні плани ЗНЗ та структуру 2014/2015 навчального року
3.    Навчальний календар на 2014/2015 н.р.
4.    Перелік підручників та посібників з фізики на 2014/2015 н.р.
5.    Програми з фізики
6.    Підручники та посібники з фізики (посилання на скачування)
7.    Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
8.    Критерії оцінювання навчальних досягнень з фізики
9.    Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади
10.  Оформлення кабінету
       а) Державна символіка
       б) Портрети вчених-фізики (25 шт.)
       в) ТБ на стенд:
         - надання медичної допомоги
         - порядок дій під час пожежі
         - розташування вогнегасника та аптечки
         - служби екстреного виклику
       г) знаки безпеки (134 шт.)
       ґ) таблиці фізичних величин (4 шт.)
11.   Типове положення про атестацію педагогічних працівників:
        - лист МОН;
        - положення про атестацію;
        - методичні рекомендації щодо атестації;
        - шаблони документів для атестації вчителя
12.    Про обсяг і характер домашніх завдань учнів
13.    Інструкція з ведення класного журналу
14.    Лист МОН № 1/9-607 від 07.03.14 року Про використання навчальної літератури
15.    Про проведення заходів щодо протидії тероризму - від 25.07.2014 № 1/9-372
16.  Методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами; поведінки у надзвичайній ситуації - від 30.07.2014 № 1/9-385
17.    Лист МОН № 1/9-382 від 29.07.14 року Про особливу відповідальність педагогічних
та науково-педагогічних працівників

VI. Оплата праці

1.    Інструкція про порядок нарахування заробітної плати
2.    Оплата заміни
3.    Інструкція про розподіл учнів на групи для занять (для профільних класів)
4.    Оплата праці за викладання кількох навчальних предметів 
5.   Визначення розміру надбавки за престижність (20%) - нормативні положення та коментар фахівців профспілки України
6.   Трудові та інші права у сфері освіти

VII. Позаштатні ситуації

1.    Порядок дій при виникненні пожежі
2.    План евакуації у випадку аварійних ситуацій
3.    Схема Евакуації з кабінету фізики - Зразок
4.    Порядок надання першої медичної допомоги при одержанні травм у кабінеті фізики

VІІІ. Контроль